У свято Перемоги
Я рано-рано встала.
Малюночок весняний
Гарненько змалювала:
Вербички волохаті,
Високе небо ясне,
І сонечко у небі
Горить-горить, не гасне.
Піду
я в крайню хату
До баби Якилини:
Ані дітей у неї,
Ані рідні-родини.
Вона
стара і квола,
Журлива й сумовита:
В війну її синочка
Під Харковом убито.
За
нашу Батьківщину
Наклав він головою...
Бабусю я розважу,
Погомоню з старою.
Віддам їй сонце, небо,
Вербички волохаті:
Нехай весна засяє
В її самотній хаті!
Л. Компанієць
